Заходю додому — синці й гематоми
По всьому, по всьому торсу.
Сьогодні я бився і проявився,
Мов кане, мов кане корсо.
Стели мене долом, зніми з мене поло,
Я ще плюс-мінус Аполло.
А хочеш, поклянусь кровію отця,
Що для мене найсмачніша ти — шовковиця.
Скажу «нє» любовницям,
І їм не достанеться,
Нічо не достанеться.
Ми моментальні і монументальні,
Мов приспів Лани Дель рей.
Тож, майже все, що я хочу цієї ночі,
Не зводити з тебе очей.
Я живий, як ніколи,
Що ще благати у долі,
Хіба, може, баночку коли?
Хочеш, поклянусь кровію отця,
Що для мене найсмачніша ти — шовковиця.
Скажу «нє» любовницям,
І їм не достанеться,
Нічо не достанеться.
Хочеш, поклянусь кровію отця,
Що для мене найсмачніша ти — шовковиця.
Скажу «нє» любовницям,
І їм не достанеться,
Нічо не достанеться.
