В нашому домі для старих людей
Були такі куколки, були такі мальчіки
І кому вже год, і кому ще два
За вікном умирає весна
І кричить
Щойно народжене літо
І мовчить
Вічнозелене алое
Но нас лишилося двоє
Тільки я і алое
Нас лишилося двоє
Тільки я і алое
В нашому домі для старих людей
Стало стільки блакиті
Цієї миті
І я хочу вдох, я хочу два
Я чуствую, шо не видох
Я біжу
Навздогін цуценятам
Я дишу
Запахом юної м'яти
Нас лишилося двоє
Тільки я і алое
Но нас лишилося двоє
Тільки я і алое
