Я з тих, про кого не скажеш "зразковий син"
Правила дворів поважав більше, ніж твої
Я не слухав їх, переважно пісні з матами
Пробач, мам, що пропадали з братами
Ти дивилась у майбутнє, а я навіть не у завтра
Вертався під ранок, йшов як тільки встав я
Щоб мимоволі не пересіктись у коридорі
І не прилетіло за мої оцінки в школі
Пробач, ти дала мені все, що могла, мама
А я твої старання втоптував у бруд ногами
Поки працювала ти, щоб ми були ситі
А я почав палити сіги і кидати, рамсити
Пробач, я знаю, ти ховаєш сльози, мама
Досить, мама, я просто став дорослим рано
І все, що відбулося, це було несвідомо
Люблю тебе, мам, і пробач, що я не вдома
Мама не знала, що з нами вечорами
Я обіцяю, завтра нормальним стану
Мама не спала ночами, чекала на нас
Сльози мами лилися не раз
Мама не знала, що з нами вечорами
Я обіцяю, завтра нормальним стану
Мама не спала ночами, чекала на нас
Сльози мами лилися не раз
Пробач за кожне криве слово у твій бік
Тільки вулиця і пацани були у голові
І за всі рази, коли бачила мене не в собі
Я вибачення поклав на біт, а тоді не зумів
Ти б хотіла, щоб малюнки вивів на руках
І твій подарунок щоб тоді не продавав
Пробач, що часто я казав тобі неправду
Ми з пацанами просто грали у бригаду
Ти знала всіх моїх друзів по кличкам
І не хотіла, щоб з ними терся по під'їздам
Не пробачила пацанчика, що [нерозбірливо]
У нас вдома із шафи твої прикраси спер
І ти була права, чи могила, чи тюрма
Але тоді я думав, що самий розумний, мам
Ці молоді пацани у трунах теж чиїсь діти
Ти б не хотіла, щоб на мені лежали квіти
Мама не знала, що з нами вечорами
Я обіцяю, завтра нормальним стану
Мама не спала ночами, чекала на нас
Сльози мами лилися не раз
Мама не знала, що з нами вечорами
Я обіцяю, завтра нормальним стану
Мама не спала ночами, чекала на нас
Сльози мами лилися не раз
Я обіцяю
Я обіцяю
Завтра нормальним стану
Я обіцяю
