Не жур мене моя, мати
Бо я й сам журю ся
Ой як вийду за ворота
Від вітру валю ся
Осідлаю кониченька
Коня вороного,
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Осідлаю кониченька
Коня вороного,
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
В чистім полю тирса шумить
Катран зеленіє
В чистім полю своя воля
Що й серце німіє
Ой зійду я на могилу
Гляну подивлю ся
Як згадаю про ту волю
То й знов зажурю ся
Осідлаю кониченька
Коня вороного,
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Осідлаю кониченька
Коня вороного
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Про ту волю козацькую
Що була минула
Тепер вона як дитина
В повитку заснула
Чи довго ще буде спати
Нема тих, що будять
Зістали ся на сім світі
Ті що світом нудять
Осідлаю кониченька
Коня вороного
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Осідлаю кониченька
Коня вороного
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Осідлаю кониченька
Коня вороного
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Не жур мене моя, мати
Бо я й сам журю ся
Ой як вийду за ворота
Від вітру валю ся
Осідлаю кониченька
Коня вороного
Нехай несе в чисте поле
Мене молодого
Мене молодого
Мене молодого