Люди так люблять боротися з вітряками
Люди ховають любов десь між зірками
Люди мовчать, коли світ лякає
Люди, що добрі, ідуть від нас світляками
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Остання крапля совісті не йде із серця
Остання крапля честі кликне, озветься
Остання крапля мудрості ще не розтала
Остання крапля болю не змита з кинжала
Остання крапля совісті не йде із серця
Остання крапля честі кликне, озветься
Остання крапля мудрості ще не розтала
Остання крапля болю не змита з кинжала
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне щоб в людині, щось лишилось людського
Кинь хай проросте, люди не забудуть
Навіть серед пустель проростають рути
Стелі камʼяні, навіть струмочок точуть
Станемо людьми, якщо того захочем
