Коли не лишилось нічого, я простягаю руки до Бога
Прошу, подаруй мені ріки тепла, бо я геть не відчуваю нічого
Коли не лишилось нікого, ти лишаєшся зі мною
І там де вітер, вітер, вітер, вітер сильно дме,
Я так хотіла загубити остаточно себе,
А ти тримаєш мене, тримаєш мене,
Мене
І там де люди, люди, люди без сердець, бо їм зла,
Я серед них блукала, вириваючи своє,
А ти тримаєш мене, тримаєш мене,
Мене
Та не обманюй вже себе,
Не обманюй ти себе,
Не обманюй хоч себе,
Скажи все так як є,
Кричав той голос уночі,
Десь з глибини душі моєї,
Говори, прошу, не мовчи
Візьми і просто всіх пробач,
Благаю, всіх пробач,
Достатньо вже, не плач,
Цей голос наче той шукач
Всередині роздира,
Шукаючи мого серця
І там де вітер, вітер, вітер, вітер сильно дме,
Я так хотіла загубити остаточно себе,
А ти тримаєш мене, тримаєш мене,
Мене
І там де вітер, вітер, вітер, вітер сильно дме,
Я так хотіла загубити остаточно себе,
А ти тримаєш мене, тримаєш мене,
Мене
І там де люди, люди, люди без сердець, бо їм зла,
Я серед них блукала, вириваючи своє,
А ти тримаєш мене, тримаєш мене,
Мене
А ти тримаєш мене, тримаєш мене
І запанував спокій навколо,
Сміються діти довкола
Із теплих країв багато птахів
Повернулись додому,
Де я по траві босонога
Несу в собі нове життя
