Із серця вирвеш, проклянеш,
Зітреш ім'я моє з долоні,
На павутинці попливеш
Через нічні моря бездонні.
Пливи, пливи, немає меж
Твоїй неміряній свободі,
Єдиний знак собі знайдеш,
Маленьку цяточку на сході.
Ясновидцем станеш ти,
Читаєш з неба все, що буде,
Тобі судилося пливти
Лише до мене звідусюди.
І знов питати, чи люблю,
І знов нетямитись в прокльоні,
І серцю завдавать жалю,
І кров стирати з долоні.
Із серця вирвеш, проклянеш,
Зітреш ім'я моє з долоні,
На павутинці попливеш
Через нічні моря бездонні.
