Я себе не можу зрозуміти,
В серці залишилась ти чомусь.
Літо, море і яскраві квіти
Цінувати так і не навчусь.
Танцювали там, де зорі видно
Нам співали голосно птахи.
І нічого було не потрібно,
Може, тільки музику вночі.
Не сумує, не радіє
Наше літо за вікном.
Де кохання, там надія,
Що хвилина ця не сон.
Ти, на жаль, така далека,
Дві країни, долі дві.
Прилетіла, як лелека,
Прилетіла назавжди.
Знаю я, що десь тебе чекають,
Ти не відчуваєш самоти.
Там ночами дрони не літають,
І немає лютої війни.
Всім здається, він мене кохає,
І на перший погляд все гаразд.
Та трикутник цей не помічають,
Навіть ті, хто рятували нас.
Не сумує, не радіє
Наше літо за вікном.
Де кохання, там надія,
Що хвилина ця не сон.
Ти, на жаль, така далека,
Дві країни, долі дві.
Прилетіла, як лелека,
Прилетіла назавжди.
Я себе не можу зрозуміти,
Як без тебе проминають дні.
І нікому нас не зупинити
Так на жаль буває не завжди
Дві людини два великих міста
Між якими світ чужий
Я тебе не відпускаю звісно
Відчуваючи що не правий
Не сумує, не радіє
Наше літо за вікном.
Де кохання, там надія,
Що хвилина ця не сон.
Ти, на жаль, така далека,
Дві країни, долі дві.
Прилетіла, як лелека,
Прилетіла назавжди.
Не сумує, не радіє
Наше літо за вікном.
Де кохання, там надія,
Що хвилина ця не сон.
Ти, на жаль, така далека,
Дві країни, долі дві.
Прилетіла, як лелека,
Прилетіла назавжди.
Прилетіла назавжди.
