В безсоння кави я наллю, хоч ніч зійшла вже до кімнати
Боюся вимовить "люблю", щоб того слова не злякати
Це вік життя, чи почуття — різниці в цих словах чимало!
Я серцем ще не прочитав, що поглядом ти написала
Ще не любов, але усе ж в душі так солодко і світло
Якась прояснена безмеж наповнила весняне тіло
Немов свічусь біля вікна і грію мрію карооку
Ще не любов, але вона уже, здається, за півкроку!
Оманлива буває мить, слова бувають випадкові
Але як благодатно жить святим передчуттям любові
Тому малюю кров і ти на фоні синього туману
І знов зову тебе до мрій напівчужу, напівкохану
Ще не любов, але усе ж в душі так солодко і світло
Якась прояснена без меж наповнила весняне тіло
Немов свічусь біля вікна і грію мрію карооку
Ще не любов, але вона уже, здається, за півкроку!
Ще не любов, але усе ж в душі так солодко і світло
Якась прояснена без меж наповнила весняне тіло
Немов свічусь біля вікна і грію мрію карооку
Ще не любов, але вона уже, здається, за півкроку!
Ще не любов, але вона уже, здається, за півкроку!
