Я без тебе, неначе скрипка без струн
Неначе гори співучі мої без відлунь
Наче радість без туги й болю
Наче беркут без неба і волі
І, як бентежний прибій, ти в кожній миті моїй
Дай же хмелю п'янкого спраглим вустам
Щоб згорать до останку і знов воскресать
Воскресати для тебе й горіти
І нести до людей своє світло!
Як вітрами буйна повінь
Світ тобою нині повен!
Кожен промінь твого сонця — нині я!
І, як бентежний прибій, ти в кожній миті моїй!
Як обручка багряне сонце пливе
І ялини зарошені кличуть тебе
І про тебе співають всі гори
Бо взяли красу твою горду!
Як вітрами буйна повінь
Світ тобою нині повен!
Кожен промінь твого сонця — нині я!
І, як бентежний прибій, ти в кожній миті моїй!
Так радісно мені, що ти є у житті
І тобою, тобою живу я!
Так радісно мені, що ти є у житті
Я чекаю, чекаю на тебе любов!
