Немає краще, як удома
Після доріг, після розлук
Тут забувається утома
І сила тулиться до рук
І серця березнева пташка
Весну садовить на крило
І пересилить вже неважко
Все, що таким важким було
Рідна хата — весняний лелека
Ти близенько і дуже далеко
Я від тебе за край неба
Щоб весь вік повертатись до тебе
Я від тебе за край неба
Щоб весь вік повертатись до тебе
Немає краще, як удома
Родини відчувать тепло
Душі тривога невідома
Не лізуть зморшки на чоло
Я слову не повірю злому
І доброти сприймаю суть
Та тільки жаль — шляхи додому
З роками довшими стають
Рідна хата — весняний лелека
Ти близенько і дуже далеко
Я від тебе за край неба
Щоб весь вік повертатись до тебе
Я від тебе за край неба
Щоб весь вік повертатись до тебе
Я слову не повірю злому
І доброти сприймаю суть
Та тільки жаль — шляхи додому
З роками довшими стають
Рідна хата — весняний лелека
Ти близенько і дуже далеко
Я від тебе за край неба
Щоб весь вік повертатись до тебе
Я від тебе за край неба
Щоб весь вік повертатись до тебе
