До тебе я майже не знав, що таке кохання,
І навіть вже не згадаю коли востаннє
Так біг до телефону, чекаючи дзвінка,
такі ось відчуття…
Щось змінила в мені, тепер себе не впізнаю,
Я був ніби на дні і вже не вірив що знайду,
Ту що буде мені зносити дах, ніби у снах,
Ту, котру здається люблю…
Сам собі давав поради, вбивав страхи про зраду,
Але коли поруч ти - ці думки давно позаду.
Ти виняток із правил, я ніби крила расправив
Я не хотів грати знов у тепло,
Бо всі дороги к довіри, усипані склом,
А ти як випадок що змІнює хІд,
З іншого ракурсу дивлячись на світ.
Тепер себе не впізнаю,
Я був ніби на дні і вже не вірив що знайду,
Ту, що буде мені зносити дах, ніби у снах,
Ту, котру здається люблю..
Сам собі давав поради, вбивав страхи про зраду,
Але коли поруч ти - ці думки давно позаду.
Ти виняток із правил, я ніби крила расправив
