Я не знав досі інших жінок, крім війни,
Крім цієї спітнілої курви,
Що тримає мене за горлянку й штани,
Душу мучає до крепатури.
Я не бачив ще інших земель, а моя
Побратимів ховає у ямках.
Перемога, мов зламаний Богом маяк,
Не виводить нікого у дамки.
Від зими до зими простяглася війна,
Ніби міст від життя і до смерті:
Один берег - країна, а інший - страна,
І вгорі - сатана на ракеті.
Найскладніший екзамен - нарешті пізнать
Свій народ, свою мову і душу,
Назавжди триколор на собі розірвать,
Щоб Дніпро не засох у калюжу.
Я не був за кордоном, та бачив кордон:
Він - ворота між пеклом та раєм.
Десь між ними - молитва, останній патрон,
Що солдат у обоймі тримає.
Я не бачив життя, та від смерті втікав:
У крові, а не в морі купався.
Скільки б ворог проклятий мене не лякав,
Я стоятиму міцно й не здамся!
Від зими до зими простяглася війна,
Ніби міст від життя і до смерті:
Один берег - країна, а інший - страна,
І вгорі - сатана на ракеті.
Найскладніший екзамен - нарешті пізнать
Свій народ, свою мову і душу,
Назавжди триколор на собі розірвать,
Щоб Дніпро не засох у калюжу.
