Її волосся ніч, а зорі
Співала так, що танули сніги
В її руках мов полум'я в покорі
І скрила хустка, знак її снаги
Я чоловік із кам'яного міста
Що звик усе тримати у руках
Вперше побачив, як в її намисті
Народжується вільний дикий птах
Я йшов на голос, як на світло ватри
Не знав тоді, що це солодкий дим
Що за любов'ю там ховались втрати
І що для неї я навік чужий
Горить в душі твоя вольная зоря
Червона хустка на моїх руках
Ой доля, доля, в серці вічний жар
Не відпускає твій циганський знак
Горить в душі твоя вольная зоря
Червона хустка на моїх руках
І досі сниться, сниться, сниться
Як в небі кружить і болить
Пропонував я їй не небокраї
А тихий дім і золоті ключі
Та вільний птах в неволі не співає
Моєю б не була ні вдень, ні вночі
Сміялась дзвінко: "Птахам клітка згуба
Мій дім, дорога, закон вогні
Твоя любов хоч і солодка, люба
Та воля милий все ж дорожча є мені"
Пішла вона за покликом дороги
Стих, пірнули роки, сніги
Її шляхи то струни на гітарі
Що рвуться уночі з мандруючої руки
Лишила хустку на моїм порозі
Як вічний спогад і як борг туги
Горить в душі твоя вольная зоря
Червона хустка на моїх руках
Ой доля, доля, в серці вічний жар
Не відпускає твій циганський знак
Горить в душі твоя вольная зоря
Червона хустка на моїх руках
І досі сниться, сниться, сниться
Як в небі кружить і болить
(Ой-я-я-я)
(Ой-я-я-я)
(Ой-я-я-я)
Горить в душі твоя вольная зоря
Червона хустка на моїх руках
Ой доля, доля, в серці вічний жар
Не відпускає твій циганський знак
Горить в душі твоя вольная зоря
Червона хустка на моїх руках
І досі сниться, сниться, сниться
Як в небі кружить і болить
