Я пам'ятаю ночі, я пам'ятаю дні
Ти мене забула, а я тебе ще ні
В димі розчиняюсь, ніби тінь на склі
Серце розсипається, як лід у вині
Тягнуся до спогадів, що палять без вогню
Там твої обійми, тиша на краю
Ти сміялась ніжно, я ловив той звук
А тепер лиш вітер віє душу з рук
Бо не стає легше від вина
Ти в кожній краплині, мов весна
П'ю, а ти у снах приходиш знов
Не сховатись від твоїх розмов
Не стає легше від вина
Біль за мною ходить, як тінь щодня
Я тону, та ти не повернешся вже
Хоч я тебе несу у своїй душі без меж
Вулиці порожні, ніби без душі
Я іду повільно, думки в далечі
Може ти смієшся, може хтось поруч
А мені цей вечір знов приносить дощ
В димі розчиняюсь, не знайти себе
Випиваю правду, що болить німе
Час летить швидше, я ж стою один
Знову повертаюсь у цей чорний сплін
Я б усе забув, та не стерти слід
Наче шрам на серці, що болить крізь лід
І хоч я розбитий, все одно люблю
Це моя провина, я її не вб'ю
Бо не стає легше від вина
Ти в кожній краплині, мов весна
П'ю, а ти у снах приходиш знов
Не сховатись від твоїх розмов
Не стає легше від вина
Біль за мною ходить, як тінь щодня
Я тону та знаю, пізно для нас
Та в моєму серці твій лишився час
