Тіні кружляють, мов привиди вночі
Кожен шепіт - то відгомін в душі
Шукаю себе в уламках часу
Мовби в калейдоскопі без компасу
Руки тягну до зір, але вони мовчать
Хто я без минулого, хто я без втрат
У вирі почуттів я гублю себе
Серед спогадів, що розриває небеса
Кричу в порожнечу, та хто почує це?
У вирі почуттів, хто я?
У вирі почуттів я гублю себе
Серед спогадів, що розриває небеса
Кричу в порожнечу, та хто почує це?
У вирі почуттів, хто я?
Самотні сідає, як сніг на вікні
Пам'ять розливається, як чай на столі
Кожен звук - це відлуння мого чому
Відповідь тоне у мовчанні самому
У вирі почуттів я гублю себе
Серед спогадів, що розриває небеса
Кричу в порожнечу, та хто почує це?
У вирі почуттів, хто я?
Душа - це лабіринт без виходу і кінця
Кожен крок - це рана, кожен крок без лиця
Шукаю світло, яке поглинає темрява
Шукаю себе, але хто мене знайде?