Йшов хлопчина з полонини
Сам не знав куди
Біля річки у долині
Здрів він дивнії світи
Кинув сітку в воду тихо
І здригнулась глибина
Золота блиснула рибка
І промовила слова
Відпусти мене на волю
І віддячу я сповна
Подарую три бажання
Про що мрієш зроблю я
Довго думав і вагався
І сказав Хочу скарбів
І за мить у нього в хаті
Золота аж повен дім
Та не радість лиш тривога
Спокою а ні тепла
Зрозумів не в грошах щастя
А душа як нежива
Що ж проси іще бажання
Допоможу я тобі
Ще два шанси маєш нині
Не змарнуй їх в пустоті
Хочу влади хочу сили
Щоб весь край про мене знав
І на троні опинився
Наче долю він спіймав
Та в палаці він самотній
Золото і тиша зла
І пішов він знов до рибки
Де надія ожила
Маєш ще одне бажання
Скажи серцем не спіши
Хай воно одне єдине
Буде з глибини душі
Я не прагну більше влади
І незвіданих скарбів
Бо в любові моє щастя
Тільки пізно зрозумів
Рибка зникла мов в тумані
І зявилася з води
Дуже чарівна дівчина
Неймовірної краси
Не в багатстві й не у владі
Щастя справжнє друже мій
А в коханні теплі й вірі
Ось де скарб найбільший твій
