А на дворі йде дощ,
За вікном гудить вітер
Та сьогодні в них свято
Він дарує їй квіти.
Ще не вмерла любов
Зберегла́ся довіра,
Що зустрінуться знов -
Залишилася віра!
Вони зустрі́лись… тихо, без вага́нь,
В нічному мі́сті, що для них світило.
Минуло стільки — днів, думок, чекань,
А все ж обом на серці потепліло.
Вона сміється — ніжно, як колись,
І голос відганяє всі тривоги.
Він з тре́петом на неї знов дививсь.
Через роки пересікли́сь їхні дороги.
А на дворі йде дощ,
За вікном гудить вітер
Та сьогодні в них свято
Він дарує їй квіти.
5, щи́ру й легку.
І розійшли́сь… Та кожен зберіга́в
Той день, де ні́жність — без гріха́, без болю.
Бо просто Бог для них подарува́в
Тепло, що зветься — мину́лою любов’ю.
А на дворі йде дощ,
За вікном гудить вітер
Та сьогодні в них свято
Він дарує їй квіти.
Ще не вмерла любов
Зберегла́ся довіра,
Що зустрінуться знов -
Залишилася віра!
