Там на нулі, де кулі рвали тишу,
Там на нулі, де люті йшли бої,
Він кулемета не залишив,
В біді не зрадив принципи свої.
Його позиція — межа життя і смерті,
Та очі бачать тільки ворогів.
Рука міцна і серце билось вперто,
Щоб захистити землю прабатьків.
І кулемет його вогнем стрічає,
Усе, що сунеться на рідний край,
І поки серце в грудях калатає,
Йому лишень набої подавай.
Бліндаж горів, він з коробом останнім,
Почули голос "Братики, держу!
Держу позицію, я вийду крайнім,
Я лиш роботу завершу.
А потім тиша... Крик "Поранений у груди!"
Та він ще дихав, і стискав курок,
"Не пройде ворог поки жити буду!"
Й вперед ступив останній крок...
Там на нулі, де кулі рвали тишу,
Там вітер з степом тихо гомонів.
Про воїна що пост свій не залишив,
Життя віддав за друзів, за братів...
