Ти не свята, можливо трошки грішна...
Хоча, хто є святим на цій Землі?
Життя моє змінила Ти, і я теж грішний.
Та хто зробив обмеження такі?
Хіба це гріх, любити, цінувати,
Бажать добра і щастя лиш Тобі?
Хіба це гріх, одну Тебе жадати
і думати про Тебе ночі й дні?!
Я не знаю, що це, гріх чи світле диво,
Що долі наші сплелись, немов струна.
З тобою дихаю, з тобою я щасливий,
Ти моя грішниця, й для мене ти свята!!!
Мене Ти знаєш, як ніхто не знав,
Відкрила душу й Ти мені.
Наші думки переплелися без підстав,
За все, що сталось я вдячний долі і Тобі!!!!
Мене зачаровує Твоя харизма,
Мені подобається Твоя простота,
Мені імпонує Твоя щирість.
І гріє душу Твоя доброта.
Я пам'ятаю кожен брудершафт,
Та забуваю все, що було не щиро.
І танці із тобою, похід під дощем,
Я все пам'ятаю - кожну хвилину...
Похід до церкви, як одна родина.
Гуляння в парку, пиво, "бабл-ті"...
У кожного із нас своя дитина,
Та не бувають діти чужі.
Можливо, хтось скаже, що я старший за тебе,
Що ти для мене занадто мала...
Та серце моє летить, постійно до Тебе,
Ніщо не важливо, важлива - Ти одна!
З тобою хочеться зупинити час,
Щоб секунда стала хвилиною...
Щоб щасливі миті для нас
Не хвилини тривали, а тянулись годинами!
Можливо все це наснилось і це був сон,
А може все це мені здалося?
Та закриваю очі, в горлі ком,
Зжимає в грудях і знов понеслося....
Шикарний блиск очей Твоїх,
Солодкий аромат Твого парфуму,
Я знов почую Твій веселий сміх,
І жартома промовлю: "Привіт, кумо!"
І знову ніжно обійму,
Притисно сильно до грудей.
Шепну на вушко: "Я люблю".
І все таємно від людей...
