Твої очі світанком у душу зайшли
І весною кохання в мені розцвіли
Ти сонце, що торкається обличчя
Ти промінь, що зігріє у зимі
І навіть ніч не зможе розлучить нас
Бо серце б’ється тільки в теплоті
Твої слова — як лагідні світанки
Твій подих — мов тремтіння пелюсток
Я у тобі знайшов свою коханку
І світ замовк, схилившись під листок
Кохана моя, ти — світанок ранковий
Ти зірка ясна у небеснім розмаї
Ти сонячний промінь в годину чудову
Ти ніжність весни, як тебе я кохаю
Як тебе я кохаю
Коли іду я стежкою до тебе
То кожен крок — мов подих джерела
В моїх думках ти сяєш, наче небо
Де мрія світла з ніжності зросла
Я обійму тебе крізь всі тумани
Я збережу в холодні, злі часи
Бо ти одна — у світі без омани
Бо ти одна у серці назавжди
Кохана моя, ти — світанок ранковий
Ти зірка ясна у небеснім розмаї
Ти сонячний промінь в годину чудову
Ти ніжність весни, як тебе я кохаю
Як тебе я кохаю
Я збережу кохання до світанку
І в тихий вечір, і в осінній день
Моя любов — безсмертна, до останку
Вона в мені, як подих тих пісень
Кохана моя, ти — світанок ранковий
Ти зірка ясна у небеснім розмаї
Ти сонячний промінь в годину чудову
Ти ніжність весни, як тебе я кохаю
Як тебе я кохаю
Я до тебе лечу крізь безмежні світи
Все, що маю в житті, — це любов і лиш ти