Він зовсім не схожий на мрії мої,
Та серце моє він забрав без вагання.
І я, наче пташка в його лиш руці,
Це проти всіх прави́л маленьке повстання.
І хай кажуть люди що це все туман,
Для мене це правда а не самообман.
І я обираю цей солодкий полон,
Де розуму голос це просто лиш фон.
Ох, погляд твій, милий, глибокий, мов море,
Забула я з ним про усе своє горе.
Ох, серце моє так шалено тріпоче,
І знати нікого вже іншого не хоче.
Мої почуття не вмістити в слова,
Та рветься до тебе вся моя душа.
І просить, і хоче тебе моє тіло,
Немов воно знало, що завжди хотіло.
І хай кажуть люди що це все туман,
Для мене це правда а не самообман.
І я обираю цей солодкий полон,
Де розуму голос це просто лиш фон.
Ох, погляд твій, милий, глибокий, мов море,
Забула я з ним про усе своє горе.
Ох, серце моє так шалено тріпоче,
І знати нікого вже іншого не хоче.
Я згодна на все лиш би бути з тобою,
І звати це щастя просто любов'ю.
І хай кажуть люди що це все туман,
Для мене це правда а не самообман.
І я обираю цей солодкий полон,
Де розуму голос це просто лиш фон.
Ох, погляд твій, милий, глибокий, мов море,
Забула я з ним про усе своє горе.
Ох, серце моє так шалено тріпоче,
І знати нікого вже іншого не хоче.
І звати це щастя... просто любов'ю...
...любов'ю...
