Щомиті серце тужить й знову мріє,
Бо лиш любов до тебе в нім зоріє.
Щомиті згадую тебе,
Твої вуста і добрі очі,
Приходиш ти у сни пророчі,
Мов ясна зірка із небес.
Щомиті мрію я про те,
Коли зустрінемось з тобою,
Тебе осяю я любов'ю,
Кохання рясно зацвіте.
А ти далеко, так далеко, моя мила,
Моя ти доле, мого серця половина.
Щомиті в мріях обіймаю, моя рідна,
Ти — моя доля, моя зіронька єдина.
Щомиті ти зі мною.
Щомиті бачу образ твій,
Твою усмішку чарівну,
Ту ніжність лагідну, п’янку,
Що серцю дарує спокій мій.
Щомиті марю знов і знов,
Що ти торкаєшся долонею,
І розцвітає, мов весною,
Моя безмежная любов.
А ти далеко, так далеко, моя мила,
Моя ти доле, мого серця половина.
Щомиті в мріях обіймаю, моя рідна,
Ти — моя доля, моя зіронька єдина.
Щомиті ти зі мною.
Щомиті чую голос твій,
Мов пісня над рікою лине,
В душі розквітне, не загине
Любов, що нам дарує світ.
Щомиті світ лише для нас,
Хоч розділяють нас дороги,
Та я долаю ці тривоги,
Бо знаю: стрінемось не раз.
А ти далеко, так далеко, моя мила,
Моя ти доле, мого серця половина.
Щомиті в мріях обіймаю, моя рідна,
Ти — моя доля, моя зіронька єдина.
Щомиті ти зі мною.
Щомиті знов до тебе серце лине,
Бо лиш з тобою щастя не загине.
