Ду́шу мою, ду́шу розриває
Бо тебе не можна не любить.
І у серця свого запитаю:
Ну чого ще досі так болить?
Мене зламала, мене ти поламала
Не знаю як? Я весь у твоїх ніг.
Ти ключ до серця мого підібрала
Хоча від тебе я його беріг.
Я вдячний долі й небесам
За це життя, за це випробування.
Бо не спроста Господь послав -
Тебе мені. І наша зустріч не остання.
Я від посмішки твоєї тану,
І від очей твоїх пливу,
Не знаю, як мене зачарувала
В думках лиш ти, тобою я живу.
Краса твоя мене заполони́ла,
Твоя чарі́вність з розуму звела́.
Своїм вогнем, ти лід у серці розтопила.
До цього був я - крижана стіна.
Ду́шу мою, ду́шу розриває
Бо тебе не можна не любить.
І у серця свого запитаю:
Ну чого ще досі так болить?
Мене зламала, мене ти поламала
Не знаю як? Я весь у твоїх ніг.
Ти ключ до серця мого підібрала
Хоча від тебе я його беріг.
Я вдячний долі й небесам
За це життя, за це випробування.
Бо не спроста Господь послав -
Тебе мені. І наша зустріч не остання.
І знаю я, що це мине́ться
Роз'їдемось ми по чужих світам.
Життя нове́ у тебе розпочнеться
Та пам'ятай, що я тебе кохав!
Якщо колись заплачуть твої очі
Ти номер мій тихенько набери,
Тебе знайду і витру твої сльози
Ти лиш любов мою у серці збережи.
Ду́шу мою, ду́шу розриває
Бо тебе не можна не любить.
І у серця свого запитаю:
Ну чого ще досі так болить?
Мене зламала, мене ти поламала
Не знаю як? Я весь у твоїх ніг.
Ти ключ до серця мого підібрала
Хоча від тебе я його беріг.
Я вдячний долі й небесам
За це життя, за це випробування.
Бо не спроста Господь послав -
Тебе мені. І наша зустріч не остання.
