І ось я тут. Навколо — ні душі.
В лісній, далекій, та густій глуші.
Повітря п'ю, немов п'янке вино.
І світ, і я — тепер одне одно.
Ох, як милі мені роси у тумані,
І сонця промінь, теплий у мовчанні.
І так спокійно на моїй душі...
І всі печалі стали вже чужі.
Люби цей світ таким, який він є,
І він любов тобі у відповідь дає.
І всі проблеми розвіялись в тумані...
Немов живу я мить оцю востаннє.
І кожна квітка, мов коштовний скарб.
І все життя — це Божий дар.
Ох, як милі мені роси у тумані,
І сонця промінь, теплий у мовчанні.
І так спокійно на моїй душі...
І всі печалі стали вже чужі.
Люби цей світ таким, який він є,
І він любов тобі у відповідь дає.
Істина в тому,
Що щастя в простоті...
І у душевній,
Світлій чистоті.
Ох, як милі мені роси у тумані,
І сонця промінь, теплий у мовчанні.
І так спокійно на моїй душі...
І всі печалі стали вже чужі.
Люби цей світ таким, який він є,
І він любов тобі у відповідь дає.
І так спокійно
На моїй душі...
