Я відпустив тебе, душа моя кричала..
Тебе побачить хочу - це мій гріх.
Я не хотів, та серце пам'ятало
Прекрасні очі, посмішку і сміх.
Мене зустрінеш, повз ти не пройди!!!
Дозволь на мить мені тебе украсти.
Глянь мені в очі, просто обійми
І подаруй мені хвилинку щастя!
Ти подаруй тепло своїх обіймів,
Не переживай, тебе я не спалю!
Я стану тим яким ти тільки хочеш,
Дозволь мені, тебе я обійму!
Хіба так легко можна все забути:
Той час, що був проведений у двох?
Якби в машині часу повернутись,
Не наробить помилок і залишить добро.
Якщо колись образив, ти мене прости!!!
Давай побудем просто ми у двох!
Ти обійми, нічого не кажи,
Згадаєм, як дружили ми давно.
Колись все дуже гарно починалось
І дружба наша сильною була.
В душі, тепло і ніжність залишались,
Та ти змінилась, ти уже не та...
Ти зовсім поруч, та водночас далеко,
Не зрозуміла ти мене, що я хотів...
Зробив помилку, так мені не легко.
В кінці отримав те, що заслужив.
А я хотів, щоб просто ти відчула,
Що ти прекрасна жінка, чарівна.
А я хотів дарить хвилини щастя,
Щоб твої очі засіяли і вуста.
Закрию очі, кадри як із фільму,
Де кожна сцена сповнена тепла.
Знов оживають у пам'яті моменти:
Твої обійми, ніжність і краса...
Я досі пам'ятаю кожен сміх,
Всі наші таємниці і розмови.
І в серці залишивсь той теплий гріх,
Що так хотілось доторкнутись знову...
Цей час ніколи вже не повернути,
Він, як вода, що між долонь тече.
Ніякими словами його не обернути.
І думаю назад він не поверне нас уже.
Мене зустрінеш, повз ти не пройди!!!
Дозволь на мить мені тебе украсти.
Глянь мені в очі, просто обійми
І подаруй мені хвилинку щастя!