За горами, за лісами, де туман, наче дим
Там живе моя кохана із волоссям золотим
Очі в неї — два озерця, чистих, синіх, як весна
Я віддав би їй все серце, бо на світі є одна
Полечу до тебе птахом через гори і ліси
Щоб в очах твоїх бездонних віднайти свої світи
Пригорну тебе до серця, прошепочу: ти моя
І розквітне наше щастя, ніби ранняя зоря
Кожен вечір, кожну днину я думками лину вдаль
Уявляю ту дівчину, що розвіє всю печаль
Вітер пісню їй колише, дощик сльози з неба є
Серце б'ється все тихіше, як згадаю я тебе
Полечу до тебе птахом через гори і ліси
Щоб в очах твоїх бездонних віднайти свої світи
Пригорну тебе до серця, прошепочу: ти моя
І розквітне наше щастя, ніби ранняя зоря
Вже збираюся в дорогу не лякають відстань, час
Бо кохання — то підмога, що веде до тебе нас
Полечу до тебе птахом через гори і ліси
Щоб в очах твоїх бездонних віднайти свої світи
Пригорну тебе до серця, прошепочу: ти моя
І розквітне наше щастя, ніби ранняя зоря
За горами і за лісами жде мене любов моя