Ми зустрілись не там, не тоді,
Та мій світ розчинився в тобі.
Твій погляд це — вогонь і гріх,
Я потонув в очах твоїх.
Ти кажеш: «Не можна нам так…»
І я знову роблю цей крок назад,
Бо між нами стільки слів,
Яких ніхто не чув, не зрозумів
Кохання наше під забороною
Про це не скажем і перед іконою.
Для нас це долі подарунок,
Як випадковий поцілунок.
В душі ми зберігаєм ніжність
І мрії про кохання грішне.
Та рветься серце на частини
Затягує у цю страстну рутину.
У кожного свій дім і свої сни,
"Забудь мене" - шепочеш Ти.
Душа горить, любов палає,
Се́рце збреха́ти не дозволяє.
У дзеркалі бачу сліди,
Твій подих ще тут, іди
Та знаю — я не відпущу,
Я відчуваю — я тебе люблю.
Кохання наше під забороною
Про це не скажем і перед іконою.
Для нас це долі подарунок,
Як випадковий поцілунок.
В душі ми зберігаєм ніжність
І мрії про кохання грішне.
Та рветься серце на частини
Затягує у цю страстну рутину.
Я знов в очах твоїх бездонних утопаю,
Коли ти поруч - все на світі забуваю.
Коли ти поруч - я хмелію без вина
Ти небом дарована мені́ така.
Очей красивих ти не відводи́,
До мене ти у снах прийди́.
Вогонь кохання не загас,
Доки любов в серця́х у нас.
Якщо гріх — то найсолодший,
Якщо біль — то найглибший.
Хай світ не зрозуміє нас
Ми вкрали один в одного час.
Кохання наше під забороною
Про це не скажем і перед іконою.
Для нас це долі подарунок,
Як випадковий поцілунок.
В душі ми зберігаєм ніжність
І мрії про кохання грішне.
Та рветься серце на частини
Затягує у цю страстну рутину.
