Перше кохання - воно найчистіше,
Перше кохання - воно наймиліше,
Перше кохання - воно незабутнє,
Тільки від нього пече у грудях.
Перше кохання — мов ранок весняний,
Щире, наївне, таке бездоганне.
У ньому тривога, і перші надії,
У ньому обійми, що досі ще гріють.
Навіщо Бог дарує нам це відчуття
Навіщо змушує нас закохатися?
Чи розуміє він ті си́льні почуття
Після яких так ва́жко розлучатися?
Чи розуміє хтось на небі, як болить
Коли спливає ща́стя ейфорія?
Коли не знаєш, як же далі жить,
Коли розби́те се́рце і усі надії.
Перше кохання - воно найчистіше,
Перше кохання - воно наймиліше,
Перше кохання - воно незабутнє,
Тільки від нього пече у грудях.
Перше кохання — мов ранок весняний,
Щире, наївне, таке бездоганне.
У ньому тривога, і перші надії,
У ньому обійми, що досі ще гріють.
Перше кохання було в кожного з нас,
В когось щасливе, а в когось не дуже.
Та пам'ять збереже прекрасний час,
Коли були друг другу не байдужі.
І хоч пролетіло, мов птах над водою,
Назавжди лишилось у мріях з тобою.
Бо те, що першим було — не зникає,
Лише десь у серці тихенько зітхає.
Перше кохання - воно найчистіше,
Перше кохання - воно наймиліше,
Перше кохання - воно незабутнє,
Тільки від нього пече у грудях.
Перше кохання — мов ранок весняний,
Щире, наївне, таке бездоганне.
У ньому тривога, і перші надії,
У ньому обійми, що досі ще гріють.
Перше кохання — не забувається,
Лише у снах іноді з’являється...