Шось мене несе далеко
Ледве бачу я свій вектор
Себто й ніби йду я з толком
Життя свого ж архітектор
Мій проєкт цей аж до смерті
Трохи бачив вже, відверто
Стерті п'ятдесяті кроси
І історій маю стосик
Тестів пройдено чимало
Шось — успішно, шось — невдало
Впало з неба розуміння
Шо зробити, шоб так стало
Як у популярній пісні
Вдало шось шоб з неба впало
Й ніби все вже досконало
Слів оцих лиш бракувало
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Як сила є, то шо робити?
Не лежати ж тупо вбитим
Треба встати, в руки взяти
Інструмент та себе також
Важко ж зовсім не буває
Сильний я та стержень маю
Граю в гру "життя" так палко
Різко та на максималках
Та не Сталкер це, не треба
Слідувати за сюжетом
Спосіб тут простий існує
Він мене цілком влаштує
Бо проблем першопричина
Я надмірно продуктивний
І шоб було досконало
Слів оцих лиш бракувало
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Не маленький — розумію
Не важливо шо я вмію
Мати можу я багато
Навіть більше можу мати
Поки я баланс тримаю
Знаю — точно не програю
Собі спокій гарантую
Поки ці слова я чую
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
Не спіши — перепочинь
І не шукай на це причин
По-чесному якшо казати
Сам про себе мусиш дбати
