Ой, мамо, не пускала ти мене
Казала рано тобі, сину, воювати
Та я гадав, що куля омине
Пішов свій край, країну захищати
Щоб зупинити цю страшну війну
Не міг дивитись на людські страждання
Хотів здолати нечисть сатану
Перемогти орду було моє бажання
В боях я сміло бився, так як міг
І смерті в очі виклик кинув
Не втримався в тім пеклі та й поліг
Прости мене, рідненька, що загинув
Я знаю, що молилась щодня
Щоб я живим додому повернувся
І пироги пекла і чекала дня
Коли б тобі я на порозі усміхнувся
Та не прийшов, ріднесенька, пробач
Героя з орденом в труні привезли
Тебе прошу: живи, радій, не плач
Я хочу сльози, щоб твої навіки щезли
Вночі до тебе я прийду у сні
Посидим, поговоримо тихенько
Ти не хвилюйся, легко вже мені
Бо я в раю, я з Богом, люба ненька
І не свари мене, що я пішов
Народ, країну від навали визволяти
То був мій шлях і я його знайшов
Повинен був я Батьківщину захищати
І нас таких багато, ти повір
За волю, що своє життя поклали
Щоб згинув ворог, клятий, лютий звір
Щоб мир настав, війну, щоб ми здолали
Я вірю, прийде день і ти прийдеш
І на могилі чорнобривців, айср насадиш
І помаленьку до портрета підійдеш
Настала перемога, сину, тихо скажеш