Ой, на горі калина червона
Під нею дівчина гарна, як з ікони
Стоїть виглядає козака з дороги
Аж серце стискає, несуть його ноги
Ой, леле, леле, калино моя
Де ж ти блукаєш, любов неземна?
Чи в полі, чи в лісі, чи в чистій воді?
Я тебе виглядаю у кожній ході
Ой, йшов козаченько через перелази
Зорі йому сяюють, мов дівочі сльози
Не плач, моя мила, я до тебе йду
Із твоїм ім'ям в серці я не пропаду
Посадім калину біля джерела
Щоби наша доля в вічність проросла
Ти - мені кохання, мов весна рясна
З тобою, дівчино, душа не одна
