Мій шлях туди, де світлі тіні,
Де обрій кличе за собою.
Тут спокій душу напоїв би,
Той час предвічності як знак.
Oй гори, заберіть ви мої думки,
Несіть мене в своїх краях.
Свою любов я в серці знаю,
Давно вже з вітром полетіла б,
Як в небі вільний-вільний птах.
Там струни вітру ніжно грають,
Шепочуть казку про весну.
Відлуння спогадів зринає,
Дарує світлу глибину.
Oй гори, заберіть ви мої думки,
Несіть мене в своїх краях.
Свою любов я в серці знаю,
Давно вже з вітром полетіла б,
Як в небі вільний-вільний птах.
Вітри несуть мене в долини,
Де сонце пестить срібний час,
Де серед квітів і проміння
Я знов відчую власний глас.
Oй гори, заберіть ви мої думки,
Несіть мене в своїх краях.
Свою любов я в серці знаю,
Давно вже з вітром полетіла б,
Як в небі вільний-вільний птах.
Oй гори, заберіть ви мої думки,
Несіть мене в своїх краях.
Свою любов я в серці знаю,
Давно вже з вітром полетіла б,
Як в небі вільний-вільний птах.