Спини бажання, не спіши
Воно згорить у глибині
Не клич мене і не підходь
Осінній день усе забрав
Я не прошу: вернись назад
Між нами — тиша й листопад
Моя душа вже не болить
Та тінь того дня не згасає
Не в тому суть, не в тому суть
Що ніч зависла у вікні
А в тім, що стали ми чужі
Різні серця, як ніч і день
Це не любов, а тінь журби
Це біль прощання без доби
Як пізня осінь без тепла
Де згасла мрія, що жила
На гілці — намисто з плодів
Осінній сум в душі засів
Ти іншу вже тримаєш там
А я мовчу новим вітрам
Я не прошу: вернись назад
Між нами — тиша й листопад
Моя душа вже не болить
Та тінь того дня не згасає
Не в тому суть, не в тому суть
Що ніч зависла у вікні
А в тім, що стали ми чужі
Різні серця, як ніч і день
Це не любов, а тінь журби
Це біль прощання без доби
Як пізня осінь без тепла
Де згасла мрія, що жила
Не в тому суть, не в тому суть
Що ніч зависла у вікні
А в тім, що стали ми чужі
Різні серця, як нічий день
Це не любов, а тінь журби
Це біль прощання без доби
Як пізня осінь без тепла
Де згасла мрія, що жила
Це не любов, а тінь журби
Це пізня осінь назавжди
