Я так хотів, щоб ти була завжди зі мною
Ти казала, що я не буду твій
І кожне слово ранило, як зброя
Але я все ще жив твоїм вогнем живим
Я йшов до тебе крізь ніч і грозу
Ти відверталась, ховалась в ніч темну
Та серце моє не зламати нікому
Бо в ньому лиш ти, я все пробачу
Не буду твій, та я кохаю
Не буду твій, та все прощаю
Хай навіть світ згорить до тла
Моя любов сильніша зла
Не буду твій, слова мов рани
Але без тебе нема весни
Ти мій вогонь, ти моя правда
І я ніколи не відпущу сни
Я так хотів, щоб ти подивилась ніжно
Та в очах твоїх холод і сталь
Я залишусь, коли все буде пізно
І триматиму світ, що між нами упав
Бо навіть у тьмі я знайду твій слід
Бо навіть у снах я іду в твій світ
І хай кричить небо, хай падає грім
Ми будемо удвох і ніхто не розділить
Не буду твій, та я кохаю
Не буду твій, та все прощаю
Хай навіть світ згорить до тла
Моя любов сильніша зла
Не буду твій, слова мов рани
Але без тебе нема весни
Ти мій вогонь, ти моя правда
І я ніколи не відпущу сни
Якщо це кінець, я прийму його сам
Та душа все одно повернеться там
Де твої кроки, де твій сміх дзвенить
Я там залишусь, я хочу так жить
Не буду твій, та я кохаю
Не буду твій, та все прощаю
Хай навіть світ згорить до тла
Моя любов сильніша зла