Тихий вечір торкається сонних дерев,
Місяць срібло розлив на долоні.
Все навколо мовчить, тільки серце замре,
Ми з тобою сьогодні у ніжнім полоні.
Я шукала твій погляд у дзеркалі вод,
У шепоті трав і у диханні вітру.
Ти — мій берег спокійний від усіх невзгод,
Я для тебе відкрию душі палітру.
Намалюй мені ніч зоряним оксамитом,
Де наша доля сплелася в одне.
Намалюй мені ніч, ніжним світлом зігріту,
Хай ця мить крізь роки не мине.
Намалюй мені ніч — тільки ти і я,
В усіх світах ми лише удвох.
Намалюй мені ніч — ти душа моя,
Нас поєднав у любові сам Бог.
Намалюй мені ніч…
Намалюй мені ніч…
Твоє ім’я — як шепіт весняних дощів,
В твоїх очах — глибина неозорого неба.
Я не хочу дарунків чи голосних слів,
Мені просто притулитись до тебе треба.
Природа танцює у ритмі кохання,
Ми — частина великої таїни.
Ти — моє перше і вільне зізнання,
Ти — моє сонце посеред зими.
Намалюй мені ніч зоряним оксамитом,
Де наша доля сплелася в одне.
Намалюй мені ніч, ніжним світлом зігріту,
Хай ця мить крізь роки не мине.
Намалюй мені ніч — тільки ти і я,
В усіх світах ми лише удвох.
Намалюй мені ніч — ти душа моя,
Нас поєднав у любові сам Бог.
Намалюй мені ніч…
Намалюй мені ніч…
Хай змовкне світ, хай час зупинить біг,
Я відчуваю пульс твій у своїх руках.
Ти — мій прихисток, мій оберіг,
Моя весна, що розквітла в думках.
Намалюй мені ніч зоряним оксамитом,
Де наша доля сплелася в одне.
Намалюй мені ніч, ніжним світлом зігріту,
Хай ця мить крізь роки не мине.
Намалюй мені ніч — тільки ти і я,
В усіх світах ми лише удвох.
Намалюй мені ніч — ти душа моя,
Нас поєднав у любові сам Бог.
Намалюй мені ніч…
Намалюй мені ніч…
