Моя золота, ти — моє світання,
У серці живе лиш твоє кохання,
Ти — світло і рай у моїй душі.
Ти — пісня, що в серці ніжно заграла,
Ти — щастя моє у весняній тиші.
Моя золота, без тебе немає
Ні ночі ясної, ні сонячних днів.
В обіймах твоїх душа розквітає,
Бо ти — моя мрія з найкращих снів.
Золота, ти — мов зоря, що веде крізь нічні небеса до світання,
Золота, ти — моя мрія, що стала реальністю в тиші кохання,
Моя золота, в тобі моє небо,
Моя золота, в тобі мій причал.
Більше нічого на світі не треба,
Лиш щоб ти кохала і світ весь сіяв.
Моя золота, ти — як тиха лелія,
Що плине рікою в промінні весни.
Ти — пісня любові, ти — диво надії,
Що серце моє обіймає вві сні.
Моя золота, ти одна в цілім світі,
Ти — сонячний ранок і світло зірок.
Я вічно тебе буду ніжно любити,
І в щасті тримати, дорожчу за скарб.
Золота, ти — мов зоря, що веде крізь нічні небеса до світання,
Золота, ти — моя мрія, що стала реальністю в тиші кохання,
Моя золота, в тобі моє небо,
Моя золота, в тобі мій причал.
Більше нічого на світі не треба,
Лиш щоб ти кохала і світ весь сіяв.
Моя золота, ти — мов тихая річка,
Що ніжно тече у веснянім теплі.
Ти — світла зоря, що вночі мені світить,
І шепче любов на далекій землі.
Моя золота, як тебе не кохати,
Ти — щастя моє і моя глибина.
Я вічно тебе буду ніжно тримати,
Щоб світла любов залишалась одна.
Золота, ти — мов зоря, що веде крізь нічні небеса до світання,
Золота, ти — моя мрія, що стала реальністю в тиші кохання,
Моя золота, в тобі моє небо,
Моя золота, в тобі мій причал.
Більше нічого на світі не треба,
Лиш щоб ти кохала і світ весь сіяв.
Ти — моя пісня, ти — мрія свята,
Завжди будь поруч, моя золота.