Місто лишило в мені тільки шум —
Тут я знімаю його, як взуття.
В білому мареві тане мій сум,
Тут починається справжнє життя.
Крок у невідомість — і я розчиняюсь,
Світ за плечима стає неважким.
Я у мовчанні дерев відбиваюсь,
Ставши для лісу кимось своїм.
Пре-Приспів
Між небом і тінню — невидима нить,
Я відчуваю, як час затиха.
Тут не потрібна жодна мета —
Тільки ця сповідь, німа і проста.
Приспів
Моя тиша звучить гучніше за крик,
Я шукаю у лісі свій втрачений лик.
Крізь туман, де реальність — прозора стіна,
Я тут не самотня, я тут — не одна.
Я йду на цей поклик, я стану повітрям,
Розчинюся в безмежному, дикому світлі.
Тільки зелена безодня навколо —
Світ замикає магічне коло.
Куплет 2
Доторк кори — це як доторк часу,
Стара сосна знає більше, ніж ми.
Я відпускаю земну окрасу,
Виходячи з вічної, довгої тьми.
Зупинка. Вдих. І знову рух.
Трава лоскоче втомлені сни.
Тут оживає мій вільний дух
В чеканні своєї внутрішньої весни.
Брідж
Не питай, куди веде цей шлях,
Не питай, чому я тут одна.
Все, що лишилось — це вітер у вітках
І глибина… неймовірна глибина.
Приспів (2х)
