Твої сліди на вогкому склі —
Я торкався їх у сні.
Тихо в кімнаті, лише годинник б'є —
Все, що було — вже не твоє.
А ти була, мов дощ вночі —
Тепла, але йшла мовчки.
Залишила мені ключі —
І тіні на моїх думках.
А я не встиг сказати все...
І знову сам,
І знову серце на межі.
Я не писав тобі вже днів сім —
Хоча в голові — тільки ти.
Кожен наш ранок, кожен сміх —
Тепер живе десь поза мною.
А ти була, мов дощ вночі —
Тепла, але йшла мовчки.
Залишила мені ключі —
І тіні на моїх думках.
А я не встиг сказати все...
І знову сам,
І знову серце на межі.
Час не лікує,
Просто стирає обриси...
Я все ще чую твій голос
На фоні дощу.
І якби ти знов прийшла,
Я б мовчки взяв твою долоню...
І більше не відпустив.
