Мила, ну хто тобі сказав,
Що він найкращий із людей?
Мокрий асфальт, пустий вокзал,
Нове ім’я у твій музей.
Промінь проб’ється крізь туман,
Твоє залишиться твоїм.
Все, що було — не про любов…
Ти так вірила його пустим словам,
Які він тобі солодко насипав.
«Я з тобою у вогонь, ти лише моя,
Моя до кінця».
Час пройшов — він на тусах, а ти сама.
Від цієї брехні вже болить голова.
Ти до нього крок, а він — два назад,
Знову в сльозах…
Мила, не плач — це просто туман,
Про тебе напишуть іще роман.
Не вартує він пролитих сліз твоїх,
Просто звичка, а не капкан.
Мила, не плач — це просто туман,
Час сховає усі сліди.
Найгарніша у світі з усіх троянд,
Найгарніша у світі — ти.
Стоп, маленька, ну досить драми,
Сльози — не твій стиль, приходь до тями.
Все, про що мрієш — не за горами,
Твоя посмішка загоїть шрами.
Він не перший і не останній,
І нема гарантій, що знову не затягне.
Та я певен, що ти зрозуміла тепер.
Мила, не плач — це просто туман,
Про тебе напишуть іще роман.
Не вартує він пролитих сліз твоїх,
Просто звичка, а не капкан.
Мила, не плач — це просто туман,
Час сховає усі сліди.
Найгарніша у світі з усіх троянд,
Найгарніша у світі — ти.
Мила-а-а…
Найгарніша у світі
З усіх троянд…
Мила-а-а…
Найгарніша у світі —
Ти.
Мила, не плач — це просто туман,
Про тебе напишуть іще роман.
Не вартує він пролитих сліз твоїх,
Просто звичка, а не капкан.
Мила, не плач, запам’ятай,
Час сховає усі сліди.
Найгарніша у світі з усіх троянд,
Найгарніша у світі — ти.
Мила, не плач — це просто туман,
Про тебе напишуть іще роман.
Не вартує він пролитих сліз твоїх,
Просто звичка, а не капкан.
Мила, не плач — це просто туман,
Час сховає усі сліди.
Найгарніша у світі з усіх троянд,
Найгарніша у світі — ти.
