Хотіли наш рух назавжди зупинити,
І нашу історію вщент розтрощити.
Та ми зберегли у долонях тепло,
Щоб світло надії крізь ніч проросло.
Ми є і будемо — твердо звучить,
Цей голос ніхто не зуміє спинить.
Він лине крізь ночі, крізь бурю й війну,
Нескорені йдемо у власну весну.
Цей вогник маленький не згасне в пітьмі,
Ми ним зігріваємось в лютій зимі.
Він світить крізь бурі, крізь холод і зло,
Щоб сонце свободи над нами зійшло.
Ми є і будемо — твердо звучить,
Цей голос ніхто не зуміє спинить.
Він лине крізь ночі, крізь бурю й війну,
Нескорені йдемо у власну весну.
І світло розіб'є кайдани брехні,
Настануть для нас довгожданні ті дні.
І діти побачать щасливий світанок,
Без сліз і тривоги у сонячний ранок.
Ми є і будемо — твердо звучить,
Цей голос ніхто не зуміє спинить.
Він лине крізь ночі, крізь бурю й війну,
Нескорені йдемо у власну весну.
