Карі вічка у світ позирають,
Наче зорі в весняній імлі.
Теплим світлом в душі засівають,
Дарують натхнення мені.
І з тієї щасливої миті
В моїм серці лиш ти будеш жити.
Мелодія в серці — як річка весняна,
Що ніжно співає, втікаючи в даль.
Вона, мов кохання, безмежна й жадана,
Дарує і світло, і ласку, і жаль.
Мелодія в серці — це ніжність без краю,
Це щира усмішка у моїх піснях.
Для тебе лиш граю, для тебе співаю,
Моя незрівнянна весняна краса
Ти — мов квітка у ранньому полі,
Що розквітла в обіймах весни.
В кожнім подиху — ніжність і доля,
В кожнім слові — пісні голоси.
Я для тебе цей світ оспіваю,
І в обіймах навік залишаю.
Мелодія в серці — як річка весняна,
Що ніжно співає, втікаючи в даль.
Вона, мов кохання, безмежна й жадана,
Дарує і світло, і ласку, і жаль.
Мелодія в серці — це ніжність без краю,
Це щира усмішка у моїх піснях.
Для тебе лиш граю, для тебе співаю,
Моя незрівнянна весняна краса
Моя пісня лиш для коханої,
Що вітрила підносить в мріях.
Я для тебе співаю, жаданої,
Щоб в очах твоїх сяяла віра.
Ти — мій світ, моя пристань і казка,
Моє щастя без краю, лиш ласка.
Мелодія в серці — як річка весняна,
Що ніжно співає, втікаючи в даль.
Вона, мов кохання, безмежна й жадана,
Дарує і світло, і ласку, і жаль.
Мелодія в серці — це ніжність без краю,
Це щира усмішка у моїх піснях.
Для тебе лиш граю, для тебе співаю,
Моя незрівнянна весняна краса