Як часто відкладаєм все на потім
Так наче безліч часу і кінець ніколи не прийде
Ще зранку наче було літо, а зараз за вікном вже осінь
Час просто йде назад, уже нічого не вернеш
Ти оглянешся, а там уже не буде
Тих, хто ще вчора чекав твоїх пісень
Життя мине і біль мине і люди
Люби тепер, до поки є цей день
Люби тепер, дивися правді прямо в очі
Поки в твоєму серці не згасла ще іскра
Бо прийде тиша, сірі безкінечні ночі
Від слів не сказаних болітиме душа
Люби тепер і не чекай чужої долі
Не йди від правди навіть у журбі
Можливо завтра вже забракне волі
Сказати те, що зараз на душі
Ми часто любим, але мовчимо
Сховавши почуття у темні схрони
Коли втрачаєм, вже жалкуємо
Але ж вітер носить спогади і стони
Скажи сьогодні те, що не сказав
Не бійся виглядати безборонним
Бо час летить і все, що не встигав
Стає навіки болем потаємним
Люби тепер, дивися правді прямо в очі
Поки в твоєму серці не згасла ще іскра
Бо прийде тиша, сірі безкінечні ночі
Від слів не сказаних болітиме душа
Люби тепер і не чекай чужої долі
Не йди від правди навіть у журбі
Можливо завтра вже забракне волі
Сказати те, що зараз на душі
Люби тепер, допоки бачиш небо
Допоки світло ще торкає твої сни
Бо прийде мить і більш нічого вже не треба
Крім тих, кого любив
І хто любив тебе