Холодний ранок, сіра рань
І пахне мокрою травою
А в небі ключ, немов печаль
Порушив тишу за тобою
І крик їх рветься з висоти
Такий пронизливий і чистий
Немов питають: де ж це ти
В промінні сонця ледь імлистим
І я дивлюсь їм довго вслід
І щось у серці так щемить
Летять журавлі, курличуть в небі
І голос їхній наче дзвін
Вони несуть з собою треби
З далеких сіл, з усіх сторін
А дощ осінній то не сльози
То просто небо омива
Шляхи, якими крізь морози
Весна повернеться нова
Ми стоїмо, задерши лиця
І кожен дума про своє
Комусь це осінь чарівниця
Комусь розлуку подає
І в тому клині, в тій сльозі
Що покотилась по щоці
Є спільний біль на цій землі
І спільна віра у душі
Бо є у крикові цім сила
Що нас єднає в цю хвилину
Летять журавлі, курличуть в небі
І голос їхній наче дзвін
Вони несуть з собою треби
З далеких сіл, з усіх сторін
А дощ осінній то не сльози
То просто небо омива
Шляхи, якими крізь морози
Весна повернеться нова
Летять журавлі, курличуть в небі
І голос їхній наче дзвін
Вони несуть з собою треби
З далеких сіл, з усіх сторін
А дощ осінній то не сльози
То просто небо омива
Шляхи, якими крізь морози
Весна повернеться нова
