Тиха кімната, холодне світло
Стіни зі скла, та замерли всі квіти
Світ за міліметр, та він не для мене
Лиш віддзеркалення темне
На очах оксамит, я малюю свій всесвіт
Де кожен мій рух - це забута молитва
Я чую, як місто за стінами диха
А в мене так тихо, в мене так тихо
Але щось проростає, щось тягнеться вгору
Крізь тишу, крізь втому
Крізь цю непокору
Крізь скло
Я танцюю, я б'юся крізь скло
Де розмиті фігури, мій танець малює нові партитури
Крізь скло
Світ холодний мов крига, для мене це клітка, для когось інтрига
Крізь скло
Так прозоро і так пусто, я до тебе торкнуся і знову зірвуся
Перший крок ніби подих по воді
Тіло знає всі правильні коди
Із глибин підіймається сила
Я забула та я ж колись вміла
Крізь скло
Я танцюю, я б'юся крізь скло
Де розмиті фігури, мій танець малює нові партитури
Крізь скло
Світ холодний мов крига, для мене це клітка, для когось інтрига
Крізь скло
Так прозоро і так пусто, я до тебе торкнуся і знову зірвуся
Крізь скло
Я танцюю, я б'юся крізь скло
Де розмиті фігури, мій танець малює нові партитури
Крізь скло
Світ холодний мов крига, для мене це клітка, для когось інтрига
Крізь скло
Так прозоро і так пусто, я до тебе торкнуся, щоб врешті збагнути
Може скло це лиш втома
Може стіни це я сама
Досить бачити ночі
Я відкриваю очі
