Тиша рве моє серце, мов холодний ніж
Твій шепіт у снах моїх ще тремтить
Я любила тебе, та ти став лиш димом
Мій біль у грудях, як тінь промовляє
Твої слова — це іскри, що гаснуть у млі
Вони пекли мою душу, як вогонь у пітьмі
Я кликала тебе крізь холодну порожнечу
Та знайшла лиш відлуння твого зникнення
Твоя тінь у моїх очах ще не згасла
Вона крає, гріє, як зірка в імлі
Я ношу цей біль, як ритуал свій
Він мій, як і спогад про наші ночі
Ой, хай сльози кричать, я не зламна
Моя любов — це буря у моїй пітьмі
Ти не чув мого серця, та я ще горю
Моя пісня до неба, як ніж проріза
Крик у порожнечі, твоє ім’я
Він ще зі мною у вічній імлі
