Все було вперше і востаннє
Коротка мить на повіні літ
Такого чистого кохання
Не бачив ще до того світ
Весна квітила мов осінню
Спікалась від снаги роса
Такого вірного моління
І ще не чули небеса
Ковтком одвічної надії
Впивались почуття в гріхи
В такі висоти голубії
Ще не возносили птахи
Невпинно час у груди стукав
Ламався стержень олівця
Такої дикої розлуки
Не відчували ще серця
Розгублено в туман закутий
Схилявся обрій навкруги
Такої слізної спокути
І ще не відали боги
Все було вперше і востаннє
Немов обірваний політ
Такого чистого кохання
Не бачив ще до того світ
Ковтком одвічної надії
Впивались почуття в гріхи
В такі висоти голубії
Ще не возносили птахи
Невпинно час у груди стукав
Ламався стержень олівця
Такої дикої розлуки
Не відчували ще серця
Ковтком одвічної надії
Впивались почуття в гріхи
В такі висоти голубії
Ще не возносили птахи
Невпинно час у груди стукав
Ламався стержень олівця
Такої дикої розлуки
Не відчували ще серця
