Біля лугу зеленого
Там криниченька стояла
Дівчинонька воду брала
До козака промовляла
Як би мала довгі коси
Вкрила б ними ноги босі
Не страшні ранкові роси
До милого серце просить
Як би мала карі очі
Чорні брови як шнурочки
Зчарувала б козаченька
Серед лугу опівночі
Світить ясний місяченьку
Та й на трави, на покоси
Візьми мене, козаченьку
Нехай мати воду носить
Крутнув козак чорні вуса
До дівчиноньки всміхнувся
Візьму тебе, моя мила
Як з походу повернуся
Як би мала карі очі
Чорні брови як шнурочки
Зчарувала б козаченька
Серед лугу опівночі
Світить ясний місяченьку
Та й на трави, на покоси
Візьми мене, козаченьку
Нехай мати воду носить
Біля лугу зеленого
Напоїв він вороного
Попрощався з дівчиною
Поскакав козак до бою
