Тут камінь дихає холодною вагою
І час замер на крижаних плечах
Я йду до тебе, говорю з тобою
В моїх думках, у вчинках і в речах
Я залишаю внизу свої тривоги
Щоб чути тільки тишу кам'яну
Чужі сліди – це не мої дороги
Я тут свою стежину прокладу
Еверест, Еверест, ти не просто гора
Ти мовчазний суддя моїм усім тривогам
Еверест, Еверест, ти найвища межа
Де крок до неба там і крок до Бога
Еверест, Еверест, ти не просто гора
Ти відповідь німа на всі мої питання
Еверест, Еверест – це остання гра
Де або вічність, або сподівання
А вітер-брат розказує легенди
Про тих, хто тут лишився назавжди
І кожен крок – це бій за сантиметри
В розрідженій прозорій самоті
Тут небо ближче, та воно не гріє
І сонце лиш холодний сліпий Бог
І тільки серце тут живе й жевріє
Під рев вітрів, під кроками епох
Еверест, Еверест, ти не просто гора
Ти мовчазний суддя моїм усім тривогам
Еверест, Еверест, ти найвища межа
Де крок до неба там і крок до Бога
Еверест, Еверест, ти не просто гора
Ти відповідь німа на всі мої питання
Еверест, Еверест – це остання гра
Де або вічність, або сподівання
І раптом тиша, ані звуку, ані слова
Весь світ немов старий папір
І я лише душа, що тут готова
Почути твій холодний вічний вирок
Чи зможу я піти усім супроти
Чи просто пил, що здує перший сніг
Ти дивишся на мене крізь висоти
І я мовчу, схилившись біля ніг
Еверест, Еверест, ти не просто гора
Ти мовчазний суддя моїм усім тривогам
Еверест, Еверест, ти найвища межа
Де крок до неба там і крок до Бога
Еверест, Еверест, ти не просто гора
Ти відповідь німа на всі мої питання
Еверест, Еверест – це остання гра
Де або вічність, або сподівання