Музика вмерла!
П'яні поети пустили надію до самого дна
Сіяли перла в останні сонети,
Та їх загубила невдячна - вона.
Любов - проститутка! Була ж така чиста...
Ще б трохи й завмерла на тлі полотна,
А стала як роль для мільонів артистів
І всім одинаково вірна вона.
Більше ні слова, просто не варто
Всі лише вірять в свої чудеса.
Присмак пластмаси, засівший у чартах,
Годує нас поки наситисься сам.
Як наше "вчора" продало все "завтра"?
Немає нічого: ні віри ні прав.
Ми не на щастя виграні в карти
Тими, хто зовсім ніколи не грав.
Є ще хтось справжній? Нам по дорозі.
Тут наодинці ще жоден не зміг.
Тут щиро раді знайти на підлозі
Тіло, й забрати усе, що беріг.
Люди живими прогнили й не чують
Що там на дні із високих дахів
Люди свободу птахами карбують,
І заховали у клітку птахів.
Музика вмерла! Дивні акорди
Просто не вміють дійти до кінця
Я бачив як лиця мінялись на морди,
На правді давно вже немає лиця.
Все буде добре! Нам так сказали.
Більше не буде такої зими
У них наостанок перони й вокзали
У нас наостанок є лише ми.
Далі не буде
